Reshetyts’ka

Jun
17
2020

ознаки людяності та милосердя. Жертви Голокосту звинувачені в тому, що
мали расові, етнічні та національні приналежності, як були не довподоби
тоталітарній владі.
Аналізувати над жорстокістю творців цього генециду можна вічно.
Проте, як на мене, найбільшим гріхом цих людей, безумовно, є тортури над
тисячами смертей маленьких людей. Адже вони зазнали ідентичних знущань,
що й дорослі. Важко уявити їх біль… Хтось із них бажав стати лікарем, хтось
хотів піти до школи, хтось палко мріяв про взуття та можливість зняти
ненависну смугасту піжаму і щоб суворий чоловік у зеленій уніформі
перестав лупцювати його палицею. Чому вони плакали та страждали? Хто
дав право цим нелюдям забирати у них життя?
На створення моїх картин, мене надихнув твір Джона Бойна «Хлопчик в
полосатій піжамі». Автор повідує історію про 2 хлопчиків одного віку та
схожою зовнішністю. Але розділяє їх колючий металевий дріт. Один одягає
м’якенький пуловер, їсть курку на обід та має люблячих батьків, а інший мріє
про шматок хліба і щоб ночі були не такими холодними, адже смугаста
піжама зовсім не зігріває.
У картині «Останні хвилини життя» я зобразила великі дитячі очі повні
сліз та болю, але наглядач байдужий до дитячих страждань. Він бездоганно
виконує вказівки командування. В центрі картини – велика піч. Її збудували
не для випічки смачних пиріжків та здоби. Вона призначена для страшних мук інквізиції. Вже, напевно, звичайно і без невинних дитячих душ
поглинув «вогняний дракон» цим.
Наступна картина – «Діти без майбутнього». Хлопчина в центрі мріяв,
напевно, бути президентом. Він – лідер, за ним – його друзі. Хтось хотів
стати відвідуванням, відвідуванням, музикою, футболом, бажанням… Дітячі
мрії та сподівання, віра в світ майбутнього центрального рівня трагічних подій
Голокосту.
«Рідні душі і люди» – це сім’я, родина. Зважайте, мабуть, єдині живі нащадки
з їхньої великої родини. Життя братики та сестрички сильно випадає на волосинці.
Доля їх закинула за колючий дріт концентраційного табору. Хлопчина,
старший брат, підтримує свою сестричку, хоч і не є легко. Він пригорнув
її до чола, шепоче слова вірі та любові, а в обох очах – бринять сльози
надії. Хочеться перефразувати цитату з Галицько-Волинського літопису: «він
сестролюбство свідеться до рідко сестрички ».
Трагедія дитячого Голокосту пробуджує почуття співпадіння та
милосердя до ближнього, тривожить розум і надовго залишається в пам’яті.
Малюючи картини, ви, мабуть, уявляєте собі, страждання та муки
невинних дитячих сердець.

School: Rafalivska Secondary School of I-III grades

Teacher: Natalia Petrovna

Grade: 9

Location: Volodymyr district, Ukraine Rafalivka Rivne region, Ukraine

Contact

For more information about The Olga Lengyel Institute for Holocaust Studies and Human Rights (TOLI), please contact info@tolinstitute.org

TOLI is located at 58 East 79th Street in Manhattan. (get directions)